33rd блог

Якщо коротко, третє місце — це така частина міського простору, що не є ні домом (перше місце), ні роботою (друге місце). Третє місце має “вільний” характер відвідування, формує і розвиває власну спільноту, сприяє розвитку культури, демократичних цінностей та громадянського суспільства. 

Найтиповіші форми третього місця зараз — антикафе і коворкінги, що набувають особливої популярності останнім часом. Крім того, до третіх місць у широкому сенсі, можна віднести окремі бібліотеки, арт-простори, кафе, бари, магазини та просто event-платформи, що відповідають певним характеристикам. Теорія третіх місць спирається на роботи американського урбаніста і соціолога Рея Ольденбурга, який і запропонував даний термін у своїй книзі «Третє місце».

Звичайний день у харківському ковркінгу Spalah. Фото з Facebook.

Як публічний простір стає третім місцем?

Треті місця у міському просторі найлегше виділити за функціональними ознаками. Зокрема, вони відіграють таку роль:

1. Місце зборів локальної спільноти: люди що живуть поблизу можуть обговорити та вирішити проблеми району саме тут.
2. Місце для спілкування: “нейтральність” робить його дуже зручним для зустрічей з будь-якого приводу.
3. Місце для знайомств: спеціалісти із необхідних сфер або люди із спільними інтересами, можуть опинитись за одним столом і налагодити контакт – тут дуже швидко починається колаборація.
4. Місце для роботи: особливо важливо у контексті підвищення популярності віддаленої роботи та фрілансу! Необхідна інфраструктура вже створена, а можливість орендувати необхідну кількість робочих місць звільняє від необхідності орендувати та підтримувати власний офіс.
5. Місце для навчання: тут полюбляють книжки, атмосфера надихає цікавитися і вчитися, а розумним бути Круто з великої літери.
6. Місце, де відбуваються заходи: зазвичай, культурні або освітні. Великі треті місця навіть мають власний івент-сервіс і можливість надавати свій майданчик в оренду, а контент і тематика “зовнішніх” заходів уважно фільтрується.

Окрім того, такі місця мають низку характеристик, що допоможуть вам їх ідентифікувати:

1. Вільна (або низька) вартість відвідування.
2. Наявність їжі та напоїв.
3. Легка доступність (зручне розташування)
4. Завсідники, постійні відвідувачі
5. Привітність та відкритість
6. Атмосфера, що сприяє знайомству та спілкуванню.

Як бачите, перелік досить широкий  і дозволяє зарахувати до третіх місць багато різних закладів. На практиці все дещо складніше.

Львівський простір betaplace після нічного хакатону. Джерело.

Чому більшість кафе і ресторанів — НЕ треті місця?

Головна суб’єктивна ціль більшості кафе/ресторанів — максимально швидко задовольнити вашу потребу у харчуванні, звільнити місце і посадити на нього когось іншого, потім — повторити ітерацію. Концепція третього місця передбачає протилежний підхід: відвідувачу надається свобода самостійно вирішувати скільки знаходитись у просторі і чи замовляти щось взагалі. На перший погляд може здатися, що це економічно невигідно для закладу, проте принцип сплати НЕ спожитих товарів, а лише проведеного часу у антикафе і коворкінгах зводять нанівець такі економічні втрати.

Концерт у антикафе Hub Вітальня. Джерело.

Чому більшість бібліотек — НЕ треті місця?

Спершу здається, що бібліотеки могли б якнайкраще підійти під концепцію, але на жаль, в Україні більшість з них поки до третіх місць не належать. Справа у двох ключових особливостях — сприятлива атмосфера для спілкування і власна активна спільнота, члени якої взаємодіють між собою. Ми знаємо дуже мало бібліотек, що опікується цими аспектами, замість виконання більш звичної функції зберігання книжок. Якщо ви знаєте більше, розкажіть 🙂

Гра у Quiz у біблотеці ім. М. Грушевського в Одесі. Джерело.

Чому нам потрібно більше третіх місць?

Треті місця транслюють правильні цінності (принаймні, ми притримуємося такої точки зору). Інтелект, інноваційність і прогресивність, свобода і креативність — далеко не повний перелік питань, що цікавлять аудиторію третіх місць. Ця аудиторія потім збирається, спілкується, росте і породжує ініціативи, що покращують якість життя суспільства.

Треті місця формують небайдужу спільноту, яка прагне і готова до змін. Де факто, вони — сприятливе середовище для тих, хто не боїться спілкуватись і не уникає обговорення гострих проблем. Це є одним із рушіїв позитивних змін у суспільстві.

Треті місця, завдяки своїй неформальності, дозволяють перетворювати міське середовище на такому рівні, який поки що недоступний формальним організаціям, державним та міським інститутам.